Валівський освітній округ

Народні художні промисли України

урок-ярмарок

Розробка уроку з географії в 9 класі

Мета: сформувати уявлення про особливості на­родних художніх промислів та їх сучасні центри; озна­йомити із значенням промислів для задоволення потреб населення у минулому; розвивати інтерес до культурної спадщини свого народу, вміння роботи з додатковою літературою; виховувати почуття націо­нальної свідомості та самосвідомості, любові до праці та поваги до традицій свого народу.

Обладнання: карта України, вироби з глини, вишиванки, вироби з дерева і скла.

Тип уроку: комбінований.

Форма проведення: урок-ярмарок з елементами драматизації.

Ремесло — не коромисло,

плеч не відтягне, а само прогодує.

Діло майстра величає.

У коваля руки чорні, а хліб білий.

З ремеслом дружити — в житті не тужити.

Учися ремесла такого, щоб міг жити з нього.

Який ремісник, така робота.

Словничок до теми

Художні промисли — це організоване виробни­цтво творів декоративно-ужиткового мистецтва, призначених для продажу.

Гутництво — виготовлення виробів з скла, пе­реважно різнокольорового.

Гаптарство — вишивка золотом та сріблом різ­номанітних предметів одягу релігійного обряду.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

Учні готують доповіді про розвиток певного промислу. Під час відповіді інші учні класу працюють із контурною картою та записують тези.

II. МОТИВАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

На фоні музики звучить слово вчителя, демонструють слайди з краєвидами України.

Учитель. Кожен народ має почуття національної гідності, свої обряди, звичаї, мову. Народні промисли — це той набуток, зібраний тисячоліттями, яким повинен пишатися кожен із нас.

Нероздільна земля і небо,

Нероздільна моя сім'я,

І єдиній моїй Україні

Нероздільна любов моя

Ген від Сяну до річки Дону

Устає вона в сяйві дня,

Україна — моя ікона,

До якої молюсь щодня.

Народне прикладне мистецтв — результат праці багатьох поколінь майстрів. Це щабель, на якому ґрунтується багато галузей сучасної промисловості. Різьба на прялці, вишивка походять не від слов'ян, а йдуть корінням до протословянських тисячоліть.

Ремісницьку роботу люди виконували разом із своїми головними зайняттями. Шлях від ремесла, пов'язаного із переробкою сировини у господарстві до виникнення промислів, був довгим. Спочатку це було зумовлене потребою забезпечити власне господарство необхідними виробами, а з розвитком торгівлі дедалі більше виробів ремісників надходило на ринок. Здавна центрами ремісного виробництва були міста. У XVII ст. налічували понад 270 ремісничих спеціальностей. З другої половини XIX ст. знов почали відроджуватися певні ремісницькі професії. Якщо зараз уявити карту промислів України, вона засяє, як пір'я жар-птиці.

Робота з поняттями

   Скласти визначення до поняття промисел;

   Назвати відомі з історії ремесла, які були поширені на території України.

Назви ремесел написані на пір’ях жар-птиці, яка прикріплена на дошці.

Відомі ремесла та промисли:

ü     мереживо;

ü     гутництво;

ü     стельмахування;

ü     кушнірство;

ü     в'язання;

ü     обробка металу;

ü     гончарство;

ü     ткацтво;

ü     килимарство;

ü     чоботарство;

ü     вишивка;

ü     теслярство;

ü     гаптарство;

ü     плетіння з лози;

ü     бондарство.

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

Народне декоративно-прикладне мистецтво — одна з форм суспільної свідомості та суспільної діяльності.

Воно виникло ще в первісному суспільстві, коли людина жила в умовах родового устрою, а засоби існування здобувала за допомогою примітивних знарядь праці.

За тих часів будь-яка діяльність була колективною. Поділ праці був таким: чоловіча праця (охота) і жіноча (ведення домашнього господарства, готування їжі, виготовлення одягу). Народне мистецтво утворювалось у колективному домашньому господарстві.

Знаряддя праці, зброя, одяг повинні були бути й зручними, й одночасно магічними. Тому всі ці вироби прикрашались. Завдяки природним багатствам України тут розвивались гончарне, ткацьке, кушнірське (обробка шкур), ковальське ремесла.

Художні промисли в Україні виникли ще за часів трипільської культури (V-IV тисячоліття до н. е.). У період феодалізму місцями розвитку художніх промислів були Київщина, Полтавщина, Поділля.

У Київській Русі значного розвитку художні промисли досягай у Чернігові, на Львівщині, Галичині.

У XIV сторіччі в Україні створювалися ремісничі цехи, які пізніше переростати у мануфактури. Предмети народного прикладного мистецтва виготовляли у XVI-XVII століттях у Запорізькій Січі. У багатьох містах за різних часів влаштовувались крупні ярмарки, де ремісники продавали свою продукцію.

У теперішній час художні промисли — це виробництво творів декоративно-прикладного мистецтва, яке формує естетично-художнє середовище в побуті людини.

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.

Учитель. Готуючись до нашого уроку, ви об'єдналися у групи майстрів, які будуть розповідати нам про певні промисли та їх сучасні осередки. До того ж, ми проведемо наш урок у незвичайній формі. Скажіть, будь-ласка, де збиралися майстри? Безумовно, на ярмарку. Там можна було обмінятися досвідом, щось придбати та відпочити. Ось і ми проведемо такий урок, а купувати будемо знання. Не забувайте робити потрібні записи під час виступу майстрів.

Інсценування

Омелько.

Увага! Увага! Спішіть — поспішайте!

Господарі й гості, глядіть, не минайте!

На ярмарок прошу гуртом, поодинці.

Чекають на всіх там чудові гостинці.

На ярмарку нашім веселім, багатім

Є чим дивувати і є що придбати.

Тут щедрі дарунки із саду й городу.

Тут пісня і жарти — усім в нагороду.

Барвисті стрічки, рушники вишивані,

Поливаний посуд — тарілки, горнятка,

Сопілки — хлоп'яткам, намисто — дівчаткам,

Мерщій — бо на ярмарок всі поспішайте,

Купуйте, милуйтесь, танцюйте і грайте!

Омельчиха

У нашого Омелька Невеличка сімейка.

Тільки він та вона,

Та старий та стара,

Та Василь та Панас,

Та той хлопець, що в нас,

Та дві Христі в намисті,

Та дві ляльки в колисці.

Он як!

Омелько

Так, у мене, Омелька,

Чималенька сімейка!

Усі хочуть їсти, пити,

Треба посуд їм купити!

Омельчиха

Купити кожному по мисці.

Великому — велику,

Маленькому — маленьку.

Найменшому — найменшу.

Виступи учнів-майстрів ремесел.

«Гончарні та деревообробні промисли»

Гончарство — це одне з традиційних відомих на території України з давніх часів занять населення. У далекому минулому люди виготовляли керамічний посуд вручну, способом налепу, пізніше — за допомогою гончарного круга. Десь у XIV-XV ст. з'явився більш досконалий і продуктивний ножний гончарний круг. У другій половині XIX ст. це була модель так званого шльонського круга, що мав шестірки з нерухомою віссю.

Українські гончарі виготовляли різноманітний посуд для зберігання, приготування і подачі на стіл їжі — горщики, миски, полумиски, глечики, гладущики, декоративний посуд, а також черепицю, дитячі іграшки. Українська кераміка створювалась століттями і зусиллями тисяч відомих та невідомих талантів.

Розквіту гончарного виробництва на Україні сприяли об'єктивні умови — наявність в її надрах високоякісних, переважно червоних, червоно-бурих, світло-сірих глин, що є основною сировиною для гончарів. Це зумовило утворення центрів керамічного виробництва, наприклад: Васильків, Обухів, Моринці.

На Полтавщині столицею українського гончарства була Опішня, славилися гончарством Ічня, Олешня та Коломия. Нині традиційний промисел занепав, керамічні виробництва виготовляють посуд та скульптуру.

Раніше глину не тільки добували, але й ставились до неї з повагою.

Найчастіше глину складали на подвір'ї просто неба, цілий рік вона вилежувалася. Потім її вкладали на помості та товкли, нарізали дротом, складали у конус, домішки вибирали руками.

«Деревообробне ремесло»

Столярне ремесло дуже поширене в Україні. Будівництвом житла займалися переважно теслі, помітне місце посідало плетіння з кори дерева та лози (брилі, сівалки, кошики). Виготовляли кухонний посуд (миски, ополоники, солонки), лавки, цеберки, сани та вози. Особливо розвивалися ці промисли на Поліссі. Відчуваючи потяг до краси, майстри прагнули орнаментувати окремі деталі будов. З особливим старанням розписували скрині для приданого наречених.

Бондарі виготовляли ємкості для сипких продуктів (діжі, баклаги), стельмахи виготовляли сани, вози. Бондарний промисел передбачав наявність високої майстерності. Найпростішим прийомом обробки дерева було випалювання та видовбування. Майстри добре розумілися на різних породах дерев, добирали конкретно до виробу потрібну породу дерева, піддаючи його необхідній обробці. Дерева розпилювали вручну, ретельно висушували та сортували. Ложки та ополонки виготовляли з берези, баклаги та бодні з осики.

Для лозоплетіння використовували верболіз, солому, коріння, кору. Плетіння навчило людину ткати. Українці займалися виготовленням скла, художньою обробкою каменю та металу.

«Гутництво»

Виготовлення скла — гутництво — відоме ще за часів Київської Русі. Назва промислу походить від слова «гута», що означає скловарну піч. Найбільшого розвитку гутництво набуло на Чернігівщині та Волинському Поліссі, що зумовлено наявністю великої кількості лісового матеріалу, з якого добували смолу та поташ, заготовляли дрова. Про це говорить велика кількість населених пунктів з коренем гута. Гутники виготовляли кухонний та аптечний скляний посуд.

ЛЕГЕНДА ПРО ВИНАХІД СКЛА

Узяли якось чумаки селітру в шматках і довелося їм заночувати в такому місці, де був суцільний пісок. Заходилися вони готувати вечерю. Зняли з воза два шматки селітри, склали на пісок, розпалили між ними вогнище, зверху поставили казанок. Повечеряли та полягали спати. А вранці побачили на піску щось незрозуміле. Що воно таке? З того часу люди почали виготовляти скло.

На початку XIX ст. скляним посудом користувалися тільки дуже заможні люди, але віконне скло було дуже розповсюджене. Наприкінці XIX ст. кількість дрібних гут почала скорочуватись, вони не могли перейти на виготовлення гра­вірованих виробів через брак коштів для закупівлі технічного устаткування.

«Ковальство»

Виробництво заліза методом гарячого кування було відоме на землях сучасної України задовго до нашої ери. Це визначалося наявністю покладів залізняка та руд на Закарпатті, Буковині, Поліссі, Наддніпрянщині. Болотна руда легко піддавалась обробці, її перетворювали на залізну масу при температурі 800°С. Вона називалася криця. її з залишками шлаку та окалини обпалювали та перековували, доки залізо не очищалось та не набувало певних властивостей. Ковалі були осілі та мандрівні. Способи переробки заліза дійшли до нашого часу без суттєвих змін.

Кузня була облаштована у кожному селі. Вона мала горн, ковальський міх, корито та діжку з водою для гартування, стояк для підкови чобіт. Часто тут влаштовувались стовпи для прив'язування коней.

«Ткацтво»

Значна група ремесел зв'язана з обробкою шкур та одержанням хутра. Вичинка шкіри відома під терміном чинбарство та кушнірство. Шкіряні промисли включали шиття зі шкіри і хутра (чоботарське та шевське ремесла), виготовлення збруї — лимарство. Чоботарським промислом займались переважно чоловіки. Кушнірство було розвинуто переважно в селах (виготовлення кожухів), шевство — в містах. Інструмент шевців — колоди, шила, дратва, віск, смола, цвяхи та ін. Шили різноманітне взуття: чоботи, черевики, різнокольорові чобітки. Вичинка шкур для одержання юхти починалася з розтягування та сушіння. Потім шкуру вапнували у спеціальних ямах, очищали від волосся, промивали у воді, піддавали дубінню. Дубіння тривало до п'яти місяців, після цього вижимали, висушували. У селах більш поширеним було виготовлення хутряного одягу та кожухів. Українські кожухи орнаментували кольоровими нитками та тасьмою.

Дуже поширеними в стародавній Україні були мереживо, в'язання та макраме. Мереживо виготовляється для оздоблення одягу, скатертин, дуже поширене у Закарпатті. В'язання на Гуцульщині називають плетінням. Майстрів, які прикрашали тканини візерунками, називали вибійниками, малярами та друкарями. Дослідники вибійки називають її народною графікою. Полотна добирали гладенького ткання, поливали водою, розгладжували. Орнамент на дошку з липового дерева малювали олівцем, а потім вирізали. Фарби для них виготовляли з природних барвників, наприклад із сажі чи горіхів. Зараз вибиванка поширена на Гуцульщині.

На думку дослідників, давня назва вишивки — «шитво». (Демонструють види рушників.) Тичина образно сказав про вишивку: «Гаптує дівчина і радіє — чи то життя, червоним і чорним вишиває мені життя».

Довгими вечорами шили дівчата сорочки, рушники, кожна господиня дбала, щоб її оселя була затишною. Орнаменти на одязі могли розповісти про вік та майстерність вишивальниці. Кожен регіон має власний стиль вишивки, кольори.

«...Марися кошульку шила, по ошиванці лебедоньками, по рукавцях пташеньками...» Під час роботи майстрині співали, розповідали історії. Вишиванням займалися для потреб своєї родини.

Різновидом вишивки є гаптарство. Поширенню його сприяла поява ремісницьких цехів, велике значення мала торгівля. Центрами гаптування були численні жіночі монастирі, особливо Києво-Печерський та Вознесенський. Зараз гаптарство відроджується.

Важливу роль відігравало килимарство. Воно було поширене на всій території країни. Перші згадки про килими зустрічаються у XIV ст.

Килими прикрашали українську хату, стіни, лавки, скрині та були символом заможності. З килимової тканини шили спеціальні торби — тайстри та бесаги. Якщо килима не було, робили композицію фарбами, що імітувала килим. Килимами платили данину.

«Писанкарство»

Одним із найпоширеніших видів декоративного мистецтва в багатьох народів, у тому числі й слов'янських, є традиція розписувати яйця до найбільшого свята — Великодня.

Витоки писанки сягають дохристиянських часів. Стародавні слов'яни для оздоблення обрали саме яйце, бо воно було символом початку Всесвіту, зародження життя, символом Сонця, пробудження природи від зимового сну, відродження, свята весни.

Дарувати писанку — означає бажати щастя, здоров'я, її дарували на знак перемир'я, побажання здоров'я, закопували в землю для гарного врожаю, щоб хліб не вилягав, клали у вулик, що роїлися бджоли, клали в ясла худобі.

Про писанку складено багато легенд. Ось одна з них.

Коли Ісуса вели на муки, Матір Божа розмальовувала вночі писанки. Виходили вони дуже гарні. А як писала, котилися з її очей сльози. Коли вони капали на писанку, там жевріли цяточки. Тому й тепер писанкарки малюють цяточки.

А цю легенду розповідають на Гуцульщині — в Карпатах.

Злий Ірод, прикутий залізними ланцюгами в пеклі, щороку посилає на землю своїх гінців. Коли ті повертаються, запитує, чи ще творять люди писанки. Йому відповідають ствердно. Ірод заходиться від плачу і зриває ланцюги, та ковалі знову приковують його. Тож досі малюють люди писанки, доти й буде світ.

Інша легенда розповідає про те, що коли Ісуса розіп'яли на хресті, з його ран точилася кров. З кожної її краплини виникала червона крашанка. А сльози Божої Матері, яка стояла під хрестом, молилася та гірко плакала, капали на ті червоні крашанки, і кожна з них перетворювалася на чудову писанку. Зібравши всі писанки та крашанки в хустину, Богородиця пішла до Пілата просити дозволу, щоб поховати свого Сина. Дорогою вона дарувала писанки дітям і наказувала їм жити в злагоді та мирі. Прийшовши до Пілата, Матір Божа зомліла, а писанки з хустини розсипались по всьому світі. З того часу матері, бабусі та сестри до Великодня розписують писанки.

Допоки існуватимуть писанки, будуть добро і злагода, як перестануть писати — то запанує зло.

Найперші зображення на писанках були пов'язані з уявленням людини про той таємничий, загадковий світ, що її оточував, про культ Сонця, його життєдайну силу. Ще й донині збереглися графічні зображення у вигляді кружечків, крапок, розеток, квадратиків, ромбів. Символічних малюнків у писанках понад сто, символічне значення має кожен візерунок.

Сонце — джерело світла і життя.

Хрест — символ чотирьох сторін світу.

Колесо — символ безсмертя, відродження життя і безмежної Божої любові.

Безконечник — хвилеподібна смуга, немає ні початку, ні кінця.

Трикутник — символ триєдності природи: Всесвіту (неба), Землі та людини, символізує батька, матір і дитину.

Граблі — символ дощу.

Церква — символ святої гори, вершина якої сягає небес.

Гілка — первісток природи, дар весняної квітучості.

Риба — символ здоров'я, життя, родючості.

Зоря — символ доброти, вродливості.

Ружка — символ щастя.

Символічне значення кольорів у писанкарстві:

червоний — радість життя, любов, надія;

жовтий — місяць і зорі, урожай;

блакитний — небо, повітря,' здоров'я;

зелений — весна, воскресіння природи;

бронзовий — земля, щедра на дари;

чорний з білим — вшанування душ померлих.

На Поліссі й Волині роблять писанки з переважанням ясно-червоного тла. Західне Полісся має чорні писанки, з темним і блідим тлом. Гуцульські писанки ясні, писані жовтими й білими контурами на червоному тлі, часто трохи зеленої і синьої барви, орнамент геометричний, ускладнюється дрібними елементами. В писанках Буковини переважають геометричні елементи — ромб, трикутник, хрестик, зірки. Вони розписані жовто-білими барвами на темному тлі. Писанки Закарпаття прикрашені розетками з ромбоподібними пелюстками на бордовому тлі.

Колекції писанок у музеях світу та нашої держави свідчать про географію, історію та багатство орнаментів.

Робота груп із підручником та картами.

Учитель. А тепер спробуймо дослідити сучасні осередки промислів та нанесемо на контурні карти сучасні промислові центри.

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ.

Прийом «Ярмарок»

Суть ярмарку — у продажу простих предметів за знання. «Покупцем» вважають ту групу, яка дає правильну відповідь.

Приклади питань

•  Які народні промисли відомі з часів трипільської культури?
•  Які народні промисли розвиваються нині?
•  Назвіть та покажіть сучасні осередки промислів, перерахуйте їхню продукцію.
•   Які промисли притаманні вашій родині?
• Як підприємства легкої промисловості використовують традиції українських промислів?

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ, ОЦІНЮВАННЯ.

Підсумкове слово вчителя

Учитель. Важко перерахувати всі золоті розсипи народного мистецтва. Сьогодні твори народних майстрів стають частиною нашого побуту. Цю красу виготовляють нібито з нічого, але це досвід нашого народу, який постійно буде відтворюватися, поки хоч одна краплина залишиться у пам'яті народу. Наш урок добігає кінця. Я бажаю вам:

Щоб родила щедро нива,

Щоб у хаті все як слід,

Щоб до віку був щасливий
Український славний рід.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

ВІДКРИТИЙ УРОК З ГЕОГРАФІЇ

в 9-му КЛАСІ

ТЕМА:   Рослинництво. Галузева структура і виробничі особливості рослинництва.

МЕТА:   дати характеристику рослинництва, показати особливості розміщення посівів основних с/культур; розвивати вміння і навички, вивчення і систематизації матеріалу у вигляді таблиці на основі аналізу тексту підручника та тематичних карт атласу; розвивати відчуття відповідальності та колективізму, розвивати комунікабельність; Вчити аналізувати, робити висновки; виховувати дбайливого господаря і екологічну культуру учнів.

ОБЛАДНАННЯ:   настінна карта “Рослинництво”, роздатковий матеріал для роботи груп, мультимедійна дошка.

ТИП УРОКУ: вивчення нового матеріалу.

ФОРМА УРОКУ: урок-гра з використанням інноваційних технологій.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.

1.Позитивна установка на урок.

         Доброго вам дня! Сідайте. Подаруйте посмішку один одному і подумки побажайте успіхів на уроці. Зверніть увагу на “Пам’ятки”, що лежать у вас на партах. А саме, що в них записано.

ДЕВІЗ УРОКУ:

Зібратися разом – це початок,

Триматися разом – це прогрес,

Працювати разом – це успіх!

         Та ще, завжди пам’ятайте слова вождя індіанців сіу: “Земля не належить нам. Це ми належимо їй”.

2.Вчитель:  Для початку ми налаштуємося на роботу. Наша робота повинна бути успішною. Давайте подумаємо, що таке успіх?

                   На дошці:

                   У – уміння;

                   С – співробітництво;

                   П – подолання;

                   І – ініціатива;

                   Х – хороший настрій.

         Підберіть до початкових літер цього слова – слова або словосполучення синоніми.

Отже, зичу вам успіху!

         Вирушаємо в дорогу під назвою “урок”. В дорозі в нас завжди повинен бути “рюкзак” з необхідними речами. Для нашої дороги сьогодні, ми оберемо ось ці “кольорові капелюшки”.

(Кожна група обирає для себе в “рюкзак” “кольоровий капелюшок” з відповідним написом на зворотній стороні).

Чорний	Білий	Синій	Червоний
Не сподобалось... Заважало... Ми досягли успіху, тому що...	Ми знаємо... Ми вміємо... Ми досягли успіху, тому що...	Урок важливий, тому що...  Ми досягли успіху, тому що...  ...	Нам сподобалось... Наш настрій... Ми досягли успіху, тому що...  ...

ІІ Мотивація навчальної діяльності.

Вчитель: Вгадайте тему продовжуючи логічний ланцюжок: пшениця, ячмінь, соя, буряки, овочі, ягоди... ( відповіді учнів)

Вчитель: Так все це можна назвати одним словом – РОСЛИННИЦТВО. Наші предки належать до найдавніших  хліборобських націй світу. Переселенці з України завезли високоякісну українську пшеницю до США, Канади. Характер розселення українців за межами України визначався наявністю чорноземів. Наш український плуг і воли пройшли від Карпат до Далекого Сходу.

         Повідомлення теми уроку, учні записують тему в зошити.

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

         Фронтальне опитування.

         Прийом “Розумний Куб”

Вчитель: Для того, щоб наша дорога була успішною і гладенькою зараз ми з вами пригадаємо та візьмемо з собою багаж знань, інформація про який міститься ось на цьому “ Розумному Кубові”.

На гранях куба написані терміни:

1.     АПК;

2.     Агрокліматичні ресурси;

3.     Меліорація;

4.     Сільськогосподарські угіддя;

5.     Інтенсифікація;

6.     Екстенсифікація.

IV. Вивчення нового матеріалу.

1.     Прийом “Відстрочена загадка”. Природні умови є дуже важливим фактором розвитку господарства взагалі і  сільського господарства  зокрема.

2.     Проблемне питання: Яка з ланок сільського господарства є особливо залежною від  природних умов?  ( відповіді учнів – рослинництво). На сьогоднішньому уроці ми дізнаємось, як саме і чому рослинництво залежить  від природних умов.

3.     Евристична бесіда

а). Рослинництво – провідна галузь сільського господарства. Чому? (Вона спеціалізується на вирощуванні різноманітних культурних рослин, що  дають продукти харчування, сировину для харчової та легкої промисловості, корма для тварин, ліки тощо.

б).Яке значення має галузь рослинництва?

Вчитель: Так, значення рослинництва важко переоцінити, адже без його продукції неможливе існування самої людини. В Україні на початку 90- х років рослинництво давало 45 % продукції сільського господарства.

4.     За способами використання земель рослинництво поділяють на підгалузі другого порядку ( показ схеми на мультимедіа):

f   Рільництво – вирощування польових культур на орних землях;

f   Плодівництво – розведення багаторічних насаджень ( садів, ягідників, виноградників).

f  Луківництво – використання та поліпшення природних лук, створення штучних сіножатей і пасовищ. 

Обговорення схеми:

-         що таке рільництво?

-         що таке плодівництво?

-         що таке луківництво?

Демонстрація на мультимедіа таблиці “Галузевий склад рослинництва” та її обговорення.

У рільництві враховуючи значення продукції, що виробляється виділяють галузі третього порядку:

а). зернове господарство;

б). виробництво технічних культур;

в). картоплярство, овочівництво, і баштанництво;

г). вирощування кормових культур.

5.     “Мозковий штурм” за навідними питаннями:

1). Яким процесом є виробництво в рослинництві?

2). Від чого є найбільш залежним рослинництво?

3). Що є характерною рисою рослинництва на відміну від промисловості наприклад?

(Роздуми учнів)

Вчитель:  - А тепер  перевіримо ваші припущення.

Перевірка. Розгляд схеми на мультимедіа.

Виробничі особливості рослинництва:

1). Виробництво є біологічним процесом;

2). Залежність виробництва від природних умов;

3). Сезонність праці.

Вчитель: - Виробничі особливості рослинництва зумовлюють певну структуру посівних площ.

Хвилинка – цікавинка ( короткі розповіді учнів про найпоширеніші культурні рослини нашого краю)

6.     Робота в малих групах.

         А зараз ми попрацюємо в малих групах. Умови роботи такі. Уявіть, що ви на конференції агрофірм та є їх представниками. Кожна з фірм займається вирощуванням певних культур. Яких саме, ви дізнаєтесь, вибравши конверт, в якому є візитка та завдання фірми.

( Групам роздаються конверти і плакати з заготовленими таблицями).

Завдання в конвертах:

1). Розказати за допомогою підручника та атласу, про діяльність вашої фірми.

2).Складіть опорний конспект відповіді у формі таблиці( на плакаті).

Таблиця  

Розміщення посівів найважливіших с/г культур

Культура	Райони  вирощування

Спробуйте уявити себе в ролях:

1.     Директора агрофірми, який презентує фірму, даючи загальну характеристику;

2.     Секретаря, що складає опорний конспект відповіді;

3.     Агронома, який показує географію с/г культур, що вирощує фірма.

Під час презентації користуватися картою.

Самостійна практична робота груп (10-12 хв).

Презентація фірм (до 3-4хв).

Вчитель: - ми вдячні керівникам агрофірм за цікаві презентації.

V. Закріплення вивченого матеріалу.

Вправа “Мікрофон”. Бесіда за запитаннями.

Вчитель:  - А тепер інтерв’ю за запитаннями журналіста газети “Сільське Криворіжжя”, а журналістом буду я.

1.     Чим рослинництво відрізняється від промислового виробництва?

2.     Які природні чинники впливають на географію поширення с/г культур?

3.     Назвіть с/г культури, що потребують більш інтенсивного розвитку в Україні. Чому?

4.      Назвіть с/г культури, що вирощують в нашій місцевості.

VІ. Підсумок уроку.

     Наша дорога підходить до кінця, тепер заглянемо в “рюкзак”, дістанемо свої капелюшки та оцінімо нашу роботу. На обговорення кожній команді – одна хвилина.

     Виступи учнів.

VІІ. Оцінювання.

VІІІ. Д/з.

1.     вчить п.22 “Рослинництво”.

2.     практична робота № 10. ( І частина).

3.     творче завдання. Приготувати повідомлення про географію вирощування в Україні лікарських рослин.

Завдання в конвертах:

1). Розказати за допомогою підручника та атласу, про діяльність вашої фірми.

2).Складіть опорний конспект відповіді у формі таблиці( на плакаті).

Спробуйте уявити себе в ролях:

1). Директора агрофірми, який презентує фірму, даючи загальну характеристику;

2). Секретаря, що складає опорний конспект відповіді;

3). Агронома, який показує географію с/г культур, що вирощує фірма.

        

         Під час презентації користуватися картою.

Завдання в конвертах:

1). Розказати за допомогою підручника та атласу, про діяльність вашої фірми.

2).Складіть опорний конспект відповіді у формі таблиці( на плакаті).

Спробуйте уявити себе в ролях:

1). Директора агрофірми, який презентує фірму, даючи загальну характеристику;

2). Секретаря, що складає опорний конспект відповіді;

3). Агронома, який показує географію с/г культур, що вирощує фірма.

        

         Під час презентації користуватися картою

Завдання в конвертах:

1). Розказати за допомогою підручника та атласу, про діяльність вашої фірми.

2).Складіть опорний конспект відповіді у формі таблиці( на плакаті).

Спробуйте уявити себе в ролях:

1). Директора агрофірми, який презентує фірму, даючи загальну характеристику;

2). Секретаря, що складає опорний конспект відповіді;

3). Агронома, який показує географію с/г культур, що вирощує фірма.

        

         Під час презентації користуватися картою

Завдання в конвертах:

1). Розказати за допомогою підручника та атласу, про діяльність вашої фірми.

2).Складіть опорний конспект відповіді у формі таблиці( на плакаті).

Спробуйте уявити себе в ролях:

1). Директора агрофірми, який презентує фірму, даючи загальну характеристику;

2). Секретаря, що складає опорний конспект відповіді;

3). Агронома, який показує географію с/г культур, що вирощує фірма.

        

         Під час презентації користуватися картою.

Завдання в конвертах:

1). Розказати за допомогою підручника та атласу, про діяльність вашої фірми.

2). Складіть опорний конспект відповіді у формі таблиці( на плакаті).

Спробуйте уявити себе в ролях:

1). Директора агрофірми, який презентує фірму, даючи загальну характеристику;

2). Секретаря, що складає опорний конспект відповіді;

3). Агронома, який показує географію с/г культур, що вирощує фірма.

        

         Під час презентації користуватися картою

Завдання в конвертах:

1). Розказати за допомогою підручника та атласу, про діяльність вашої фірми.

2).Складіть опорний конспект відповіді у формі таблиці( на плакаті).

Спробуйте уявити себе в ролях:

1). Директора агрофірми, який презентує фірму, даючи загальну характеристику;

2). Секретаря, що складає опорний конспект відповіді;

3). Агронома, який показує географію с/г культур, що вирощує фірма.

        

         Під час презентації користуватися картою

ДЕВІЗ УРОКУ:

Зібратися разом – це початок,

Триматися разом – це прогрес,

Працювати разом – це успіх!

         Та ще, завжди пам’ятайте слова вождя індіанців сіу: “Земля не належить нам. Це ми належимо їй”.

Презентація до уроку

"Рослинництво. Галузева структура і виробничі особливості рослинництва".

З Новим Роком Вас вітаєм!

1-й ведучий. На вікнах срібні світиться різьба,

Сніжинки сяють в сяйві електричнім

І незабаром дзвоном опівнічним,

Годинник нить шовкову розруба.

2-й ведучий.       Людству багато що можна вибачити, тільки за те, що воно придумало зимові свята, і серед них — Новий Рік з терпким запахом ялинок, мерехтінням свічок, різнобарвним сяйвом гірлянд і з надією, що з останнім дванадцятим ударом годинника збудуться наші найзаповітніші бажання, що новорічна казка не закінчиться.

1-й ведучий.       Новий Рік крокує по планеті,

Заглядає в села і міста.

Хай несе на Україну

Ще багато щастя і добра!

1.     Напередодні новорічного вечора мати приміряє шубу з натурального хутра. Син спостерігає, а потім питає:

Син	Мамо, невже Ви не розумієте, що ця шуба — результат страждань бідної, нещасної тваринки...
Мати (суворо)	Як ти можеш так казати про нашого тата!

2.    У новорічну ніч мама вмовляє маленького хлопчика лягти спати...

Мати. Глянь, он і тьоті в телевізорі вже роздягаються.

3.    Два товариша:

Перший. А чого ти весь у синцях і бинтах?

Другий. Та розумієш, вчора зайшов до спортзалу, а там якийсь качок штангу кинув.

Перший. Що на тебе?

Другий. Ні. Собі на ногу. А я засміявся…

4.    Жінка приходить в магазин і питає продавця:

Жінка. Скажіть, у вас є крокодилячі чоботи?

Продавець. Звичайно. А який розмір ноги у вашого крокодила?

5.    За столом йде розмова:

Петро. А, ви тут шикуєте. Я бачу у вас тут чорна ікра...

Присутній за столом. Та ні. Це шматочок торта. Тільки не знаємо, що з цими мухами робити.

6.    За столом у ресторані сидять два нових українці, на столі стоять квіти.

Перший новий українець. Люблю, коли гарні квіти стоять на столі.

Другий українець. Ти, що вегетаріанець?

(Лунає свист, заходить зграя різнобарвно одягнутих розбійників на чолі з Отаманкою. Звучить мотив пісні із мультфільму «Бременські музиканти».)

Отаманка

Шлях далекий, небезпечний

Випадає королю.

В нього торба подарунків,

А дарунки я люблю

Ой лю-лю, ой лю-лю

А дарунки я люблю.

(Отаманка з розбійниками танцює.)

Розбійник.

Пані Отаманко, доповідаю, Діда Мороза з торбою подарунків ще немає. А ви впевнені, що в тій торбі щось варте нашої уваги?

Отаманка.

Будемо чекати. А з торбою ми розберемося потім. А зараз, щоб гості нічого поганого не запідозрили, ми їх трохи розважимо. Ех, згадаю молодість — поворожу гостям.

Розбійник.

А ви вмієте?

Отаманка.

Та я до того як водити нашу ватагу була професійною ворожкою. З дипломом, до речі. Знаю безліч способів передбачити долю, особливо під Новий рік. От слухайте декілька з них. Дівчата виходили до тину чи паркану й казали: «Подай голос собако, подай голос сірий вовчок». З якого боку загавкає — туди й заміж виходити. Якщо поряд із хатою — значить не в далекі краї; кидали ще чобіток через ворота на вулицю. Виходили і дивилися: в який бік носок покаже, там і суджений живе. А покаже на власні ворота — не до весілля йдеться. Ще є така ворожба: кладуть в решето із зерном різні персні. Потім кожна дівчина бере жменьку зерна і дивиться, яка каблучка попадеться, та що її чекає: мідна — потрапить у бідну родину, срібна — вийде заміж за гарного порубка, каблучка з каменем — наречений буде багатий, золота — за бізнесмена, власна потрапить, або на котру дівчина хоче, отже збудеться бажання. А якщо тільки пшениця, то змін у житті в цьому році не буде. Хочете, дівчата поворожимо, ось решето з зерном у нас є, мідна каблучка — є, а ви несіть свої срібні, золоті з діамантами — сюди, будемо ворожити. (Чекає, тоді каже до розбійників.) Не несуть, дивись які розумні і дівчата пішли.

1-й ведучий. Де ж наш Дід Мороз, де ж Снігуронька? І мій колега теж десь заблукав. Що ж робити? Чи ви не бачили?

2-й ведучий (вбігає). Бачив, як Діда Мороза та Снігуроньку вели розбійники. Може зателефонуємо до міліції, повідомимо про викрадення?

1-й ведучий. У мене краща ідея: запросимо чарівницю. Десь у мене і є номер її мобільного. Телефоную і негайно.

2-й ведучий. Я теж телефоную, тільки в міліцію.

(Телефонують. Шум, гамір, стукіт. З'являється гарно вбрана дама.)

1-й ведучий. Ти хто? Модель? Зірка естради?

Чарівниця. Чарівниця я. Мені самій, коли я дізналася, хто я така, також було недобре. Я до лікаря побігла, кров здала на аналіз. Мені видали жовту картку, де й написано: і діагноз — чаклунка. Я і до головного професора ходила, він сам дивувався, це був такий перший випадок в його лікарській практиці.

1-й ведучий. Нам потрібно...

Чарівниця. Я сама знаю, що вам потрібно. Я ж чарівниця. Тільки майте на увазі — всі послуги платні. Це тільки підлості роблять безплатно.

2-й ведучий. Досить теревенити, давайте діяти. Спонсори заплатять вам, я вам гарантую.

Чарівниця. Добре. Мій час настав, час діяти. А де це мій пилосос?

1-й ведучий. Знайшла час пилососити.

Чарівниця. Не для пилу я шукаю і пилосос. Молодша була, на мітлі літала. Але ж наука рухається вперед, то тепер літаю на електричному пилососі. (Промовляє заклинання.)

(Грім, стукіт і на сцені з'являється Отелло і Дездемона.)

Отелло. Чи вивчила ти мови, Дездемоно? Англійську? Німецьку? Французьку?

Дездемона. ЄС. Яя. Ві.

Отелло. Чи випрала ти речі, Дездемоно? Зимові, весняні, літні, всі мої?

Дездемона. О, так Отелло. Все зробила.

Отелло. Чи зробила ти ремонт в будинку, Дездемоно?

Дездемона. Так. Закумарив ти мене, Отелло! І помолитися не даєш!

Отелло. О!.. О!.. О!.. А чи молилась ти на ніч, Дездемоно? (кидається душити)

Чародійка. Ваші? Дід Мороз і Снугоронька?

1-й ведучий (гнівно). Ти що, стара карга, Діда Мороза і Снігуроньку від маврів відрізнити не можеш?!

Чародійка. Зараз, зараз я все виправлю. Все буде о’кей.

2-й ведучий (в істериці). Ви знайдіть Діда Мороза і Снігуроньку, поверніть їх на свято.

Міліціонер (до ведучого суворо). Ти туда не ходи, ти туда ходи. Так почнемо огляд місця злочину. Ти взагалі тут не ходи, не заважай слідству! (Відштовхує ведучого на край сцени, відкриває папку.) Січас складемо протокол, так де ж то мій персональний комп'ютер (починає шукати ручку, викладає з кишені різні речі, дістає ручку, ліхтарика.) О! Знайшов. Це все, що треба. Іду по гарячих слідах. Ох як знайду, ох і штраф здеру з викрадачів... Куплю жінці шубу, ні, краще собі нову машину...

(Через секунду лунає крик: «Лови його, тримай!», на сцену міліціонер виводить ірокеза.)

Міліціонер. Принімай товар. Ваш Дід Мороз. Бач, як нарядився.

(Ірокез випручується з рук міліціонера, поправляє одяг, зачіску, потім демонструє свій «прикіл» глядачам.)

Ірокез. Привіт братва, здоров народ. А ну-но зациніть прикід. Ну як, ульот? Сто пудов, сам знаю. Прикід от кутюр, ортопеди, мамой клянусь, шини от белаза, супер. Слиш, чуваки, розкажу вам історію як ми з братвою Новий рік зустрічали. Вирішили піти на природу, запаслись горючим. Там в лєсочку наш тусняк часа через два так заколбасило, шо ми своїми ортопедами 2 гектара молодих ялинок витоптали. Но з горючим не розрахували, кінчилось воно щось дуже швидко: і мене як самого продвінутого в село послали. Мені моя тьолка перед отходом дала пачку «Орбіта соковита кавуня» пожувати. Я розпилятися не став всю пачку і зажував. Смачно... От вхожу я в село, всі собаки попрокидалися. Такого продвінутого ще не бачили. Темнота... Підхожу до хати, стукаю..!. Відкриває мужик, здоровий такий і в трусах довгих таких, щоб коліна не мерзнули, з ружжом в руках. Він: дивиться на мене, а очі стають все більшими і більшими. Певне оцінював мого ірокеза, темнота... А я сказати хочу. Що прийшов за горючим, а слова не получаються. Тільки мичу, як бугай недорізаний. Понімаєш, жувачка зуби заліпила, заклеїла зовсім. Мужик як закричить: «Бий нечистого!». Ну я й не став ждати, поки він в мене ружжо розрядить, дав дьору і заховався в курятник. Сижу. Чую кури до мене туляться і так ніжно говорять: «Ко-ко-ко-ко», зацінили курки мій ірокез, прийняли за свого. Я уже і розслаблятися почав, аж тут з кутка курятника показався конкурент. Ірокез — во!, лапища — во!, ортопеди з шпорами. Петух на мене... Я дьору із курятника. Біжу селом, а село вже не спить. На мене облаву організували, з червоними прапорцями, як на вовка, з осиковими кілками, як на вампіра. Кричать: бий нечисту силу, лови вампіра. От я біжу, а тут оппа, мені назустріч йде чувак і в каструлю стукає, мене тіпа так лякає. А тут на кінець жувачка одліпилась, зуби розклеїла, рот відкривається. Я таким чітким голосом кажу, шучу то вообще: «От їда сама іде і ще й каструлю несе». Чувак як рвонув, потім його три дня всім селом шукали. Вобщем пішов я із села, отсталиє вони якісь, моди не поняли, за вампіра приняли... Ну а вам як мій прикід!? Кльово, правда?

Міліціонер. То ти не Дід Мороз!? Нарушаєм товаріщі, нарушаєм... Пройдемо зі мною. (Йдуть.)

1-й ведучий. Ну й міліція, прости Господи.

2-й ведучий. І як же нам повернути Діда Мороза?

1-й ведучий. Вже і не знаю, що робити... (З'являються розбійники.)

Розбійник. Хух (витирає з лоба піт). Та забирайте свого Діда, якийсь дуже мудрий виявився, вже 4 години нас виховує. Якщо ще довше в себе потримаємо, то самі чемними та вихованими станемо. І цю братію до себе забирайте на свято, від їхніх суперечок у нас вже розболілася голова.

Дід Мороз. Ну і молодь сучасна пішла. Ви ж, діти, правда, не такі? Ви ж добре вчитеся, гарно себе поводите.

Снігуронька. А давайте дідусю ми з вами перевіримо їхні знання.

(Задають глядачам загадки.)

Що буде робити ворона, проживши 3 роки? (Жити далі.)

В якому році люди їдять більше, ніж завжди? (У високосному.)

Коли в порожній кишені та шо-небудь буває? (Коли в кишені дірка.)

Як можна воду пронести в решеті? (Треба заморозити.)

Що йде не рухаючись з місця? (Час.)

На що більше схожа половина апельсина? (На другу половину.)

На яких полях трава не росте? (На полях капелюха.)

На яке питання не можна дати стверджувальної відповіді? (Ти спиш?)

Коли хлопчика називають жіночим ім'ям? (Коли він соня.)

Чому півень, коли співає закриває очі? (Хоче показати, що він знає напам'ять.)

Дід Мороз. Поки ще не настав Новий рік, я пропоную вам викинути з вашої пам'яті, як непотрібний мотлох, старі образи, сварки, заздрість. дурість, невдячність, пихатість, негідні вчинки. Якщо ми зробимо це, то виявиться, що в нашій пам'яті залишилися тільки приємні спогади про Старий рік. Запам'ятаймо його таким і тоді наступний Новий рік буде не гіршим за минулий.

Снігуронька. Нехай у наступному році в кожного з нас буде стільки добра і добрих справ, скільки вогників горить на всіх новорічних ялинках, щоб і гірлянда яскравих подій у нашому житті переливалася всіма кольорами, приносячи в кожну оселю щастя, здоров'я, благополуччя, добро, віру та надію на краще. На цьому ми прощаємося з вами, любі друзі, та з гостями нашого свята. До нових зустрічей!